| ||||
|
КНИГИ З ІСТОРІЇ МУЗИКИ З КОЛЕКЦІЇ СЕРЖА ЛИФАРЯ Цей розділ колекції правильніше було б назвати "Книги про композитора Ігоря Стравінського". Лифар протягом довгого часу дружив з цим композитором, здійснював постановки балетів на його музику. Знайомство з Ігорем Стравінським відбулося завдяки Сергію Дягілєву. "СТРАВІНСЬКИЙ Ігор Федорович (1882 - 1971) - російський композитор, диригент, піаніст. Син провідного співака Маріїнського театру Федора Ігнатійовича Стравінського. З ранніх років перебував у колі художньої інтелігенції. В 9 років почав навчатися грі на фортепіано, а маючи 20 років приступив до серйозних занять композицією з Римским-Корсаковим. Творчість Стравінського відкрила нові шляхи взаємодії музичних і хореографічних образів, гнучкого і тонкого узгодження музики і танку. Перший балет Стравінського "Жар-Птиця" був створений у руслі шукань групи "Світ мистецтва", яку очолював організатор Російських Сезонів у Парижі С.П. Дягілєв. Незабаром Дягілєв замовив Стравінському для Російських Сезонів у Парижі балети "Петрушка" і "Весна священна". Тріада балетів відкрила перший - "російський" - період творчості Стравінського, у якому композитор переломлює традиції "Могутньої купки", останні досягнення європейської музики, атмосферу балагану, сам дух народної пісенності. До балетів були дописані сцени зі співом і музикою "Весіллячко", опера "Соловей" та ін. З 1914 року композитор живе за кордоном - у Швейцарії, у Франції та США. У свій "паризький" період Стравінський моделює різні музичні стилі епохи Люллі, Баха, Глюка, вбачаючи свою мету у встановленні "панування порядку над хаосом" (балети "Аполлон Мусагет", "Орфей"). В "американський" період діяльності він звертається до музики добахової епохи, до біблійних, культових сюжетів. За різкі переходи від однієї музичної мови до іншої Стравінський одержав прізвисько "людини з тисячею облич". Але він завжди відстоював самоцінність улюбленого мистецтва і завжди залишався глибоко російським композитором: "Можливо, в моїй музиці це не відразу видно, але це закладено в ній, це - у її прихованій природі…" (Журнал "Мистецтво в школі". - 2001 - №1. - с. 43) Партії Сергія Лифаря в балетах Стравінського: Зі спогадів С.П.Дягілєва: "Коли Лифар уперше з'явився на репетиції "Байки про лисицю…" Стравінського, подумалося, що він усе життя тільки і робив, що створював балети. Він точно знав, чого хотів". Зі спогадів Ф.І.Стравінського: "...Успіх "Аполлона", як балету, варто приписати танцю Сержа Лифаря і красі баланчинської хореографії...".
Книги про Ф.І.Стравінського: |
||||
|
|
||||